?

Log in

Irengloria
В найближчій Форі серед листівок побачила такі конвертики:
Фото0939
Фора - це не гіпермаркет, де можна знайти що завгодно, в тому числі й на дуже специфічний смак, а досить невелика крамничка, де торгують в основному найбільш популярними і ходовими товарами. Тепер до цього переліку належать і конверти для вираження вдячності в грошовій формі. Що ж, є попит, є пропозиція. Прикметно, що виробники не соромляться чітко вказувати призначення, не ховаються за нейтральнішими формулюваннями на кшталт "З найкращими побажаннями" - схоже, конвертики для хабарів мають вдячних покупців, причому немало покупців, якщо такі вироби проникають навіть у невеличкі крамниці.

Тож мільйонні витрати на корпоративи високопосадовців не повинні дивувати у суспільстві, де мільйонам покупців пропонують, по суті, конверти для хабарів, і такий товар має попит. Тіньова економіка набуває навіть естетичного оформлення, причому на масовому рівні. Це і є справжній діагноз суспільства.
 
 
Irengloria
12 листопада 2016 @ 03:33
Ура! Нарешті я мешкаю на бульварі Вацлава Гавела!
 
 
Irengloria
04 липня 2016 @ 04:57
В спекотний період мій нічний спосіб життя виявився несподіваною перевагою. Якщо в січні не могла позбутись трохи прикрого відчуття, що лягати спати на світанку а прокидатись перед сутінками, просипаючи майже всю світлу частину дня, це все-таки занадто, то тепер, лягаючи спати близько 9-ї а прокидаючись десь біля 16-ї, з моральним задоволенням виявляю, що такий режим дня виявляється чи не найсприятливішим, адже сон припадає на найспекотнішу частину дня. Так приємно працювати вночі, коли відчинене вікно непогано створює ілюзію прохолоди, а потім, зробивши паузу, насолоджуватись світанком. Попереду ще кілька продуктивних годин, а коли наростатиме спека, якраз у той час виникне бажання поспати. Прокинусь аж під вечір із приємним усвідомленням, що в той час, як інші змушені працювати в саму спеку, мені так страждати не доводиться. Таке рідкісне відчуття, що нарешті мій ненормальний графік виявився комфортнішим, ніж у більшості. Звісно, з одного боку, мені, як і всім, теж хочеться, щоб спека трохи спала, але разом з тим, закрадається думка, що швидше б прогресувало глобальне потепління, може, тоді нічна робота і денний сон стали б якщо не загальною нормою, то, принаймні, досить поширеним явищем.
 
 
Irengloria
27 березня 2016 @ 04:51
Єдина користь від літнього переведення годинника для мене полягає в тому, що пару тижнів лягатиму спати, коли ще темно, а не на світанку. Хоча це ненадовго. Підкоригувати ж біологічний годинник ніяк не вдається. Останні кілька тижнів взагалі не можу заснути раніше 6-7, а будильник ставлю на 12-ту, однак, прокинувшись, зазвичай вимикаю і сплю далі, остаточно прокидаючись десь близько другої. Зате на пару о 8.30 приходжу у досить притомному стані, взагалі не лягаючи спати. Тепер з ностальгією згадую час, коли вдавалось лягати о 3-й ночі а прокидатись о 10-й ранку.
 
 
Irengloria
09 січня 2016 @ 20:42
В історії із зіпсованою мозаїкою виявилось продовження: тепер утеплений шматок пофарбований не в сірий, а в синьо-жовтий колір.

Фото0848

А на сайті скарг КМДА у відповідь на 2 скарги, що з'явились невдовзі після того, як мозаїка була зіпсованою, зазначено, що скарги задовольнили і провели роз'яснення. Можливо, юридичних важелів вплинути на таке варварство просто немає, якщо та мозаїка формально не захищена як твір мистецтва, тож з боку чиновників залишається тільки роз'яснювальна робота. Але якщо вона підштовхнула до рішення так пофарбувати утеплений шматок, то чиновники переплюнули в неадекватності власника квартири. Не знаю, власник квартири додумався сам до такої, гм, дизайнерської знахідки, чи це була спроба знайти якийсь компроміс, щоб виправити шкоду, але загалом виглядає дуже симптоматично: не виправити дикунство, а пофарбувати його в кольори національного прапора, начебто від того дикунство стає меншим.
 
 
 
Irengloria
06 грудня 2015 @ 23:09
Якесь бидло утеплилось, пошкодивши художній візерунок на фасаді будинку. Це одна з чотирьох мозаїк циклу "Творчість" В.Ю.Карася.
Фото0847
На щастя, на сайті КМДА є вже дві скарги з цього приводу. Але все одно, композиція вже пошкоджена. Втім, якби реставрація обійшлась власнику квартири дорожче, ніж все утеплення і металопластикові вікна, може це відіграло б принаймні виховну роль.
 
 
Irengloria
15 листопада 2015 @ 19:51
Здається, сьогодні в другому турі виборів мера явка нижча, ніж на будь-яких попередніх виборах. Втім, не дивно, адже з таким розривом немає ніякої інтриги. Але, з іншого боку, є більша можливість порозважатись, і зробити те, що за серйозніших обставин робити не випадає. Отримавши бюлетень, я акуратненько написала в клітинці Кличка слово з трьох букв. Цікаво, як виборча комісія інтерпретує такий бюлетень. Так і уявляю, як кличківці обґрунтовують, що це позначка на користь Кличка, адже кожен голосує, чим може, а у виборчих правилах ніде не вказано набір обов'язкових позначок, то чому слово не може вважатись позначкою? Тоді як представники Берези можуть це витлумачити як ознаку волевиявлення на користь Берези - якщо виборець вважає Кличка тим, що там написано, то значить, залишається Береза. Зрештою, мабуть, насправді бюлетень без зайвих розмов визнають недійсним, і може, це найкращий варіант.
 
 
Irengloria
04 жовтня 2015 @ 23:38
Перед виборами в мікрорайоні заасфальтували кілька особливо розбембаних ділянок. Все таки було б непогано щороку проводити якісь вибори. Наприклад, щоб існував 5-річний виборчий цикл: президент, мер, парламент, міськрада, райради. У разі дострокових виборів можна було б обирати на неповний термін, а коли надійде час чергових виборів, проводити їх, незважаючи на те, що попередні вибори були достроковими. Втім, при такій системі навряд чи довелось би часто проводити дострокові вибори: виборці могли б щороку виразити своє ставлення до тієї чи іншої політсили, тож розклад сил плавно б змінювався. Це б тримало політиків у постійному тонусі, до того ж місцевим виборам присвячувалось би більше уваги.
 
 
Irengloria
21 квітня 2015 @ 21:23
Завтра починається Книжковий арсенал. З 10-ї до 14-ї в будні дні вхід безкоштовний. Також зверніть увагу на благодійну книгарню "Дієслово" - ваші внески у вигляді подарованих чи придбаних книг завжди актуальні!
 
 
Irengloria
Хто цими днями планував зайти на "Даринок", зверніть увагу, що в "Новорічному місті" (Платформа арт-завод) з 28 грудня по 11 січня є благодійна книгарня "Дієслово". 50% коштів від проданих книг буде передано в "Народний тил", ще 50% - в "Кожен може". Якщо у вас сутужно з грошима, але на поличках є книги, які вам вже не потрібні, проте вони можуть становити інтерес для інших, маєте нагоду підтримати цей проект, подарувавши кілька книг. В ці дні особливо актуальна дитяча література, адже основна маса відвідувачів - батьки з дітьми, однак можете приносити й щось серйозніше (наскільки зрозуміла зі слів координаторки, завжди користується попитом белетристика, популярна історична й психологічна література, є попит на англомовні видання). На жаль, вхід в ту частину, де знаходиться стенд "Дієслова", платний (30 грн.), але якщо хочете передати літературу, можна зателефонувати координаторці (067) 890 82 30.
 
 
 
Irengloria
24 грудня 2014 @ 20:14
В туалеті біля "Ашану" на Борщагівці знайшли спосіб боротись із клептоманами:
Фото0639
Звісно, Борщагівка - специфічний район, анекдоти про який надійно увійшли до міського фольклору. Але чомусь згадалось, як в 90-х мама розповідала, що в банку "Аваль" в туалетних кабінках висіло прохання - рулон туалетного паперу коштує всього 50 копійок, будь ласка, не крадіть його. В 90-х, після совкового тотального дефіциту, клептоманію ще можна було якось зрозуміти, тим більш, в пристойних установах вона досить швидко пішла на спад. А от зараз, коли дивлюсь на таку дизайнерську знахідку, співчуваю дирекції: до чого ж доводиться вдаватись, щоб забезпечити невдячному бидлу нормальний сервіс. Хоча, мабуть, все ж таки є прогрес: за совкових часів замок би не спрацював, бо публіка б відмотувала по піврулона.
 
 
Irengloria
01 грудня 2014 @ 15:40
Якби навесні всього 10-20% тих, хто згодом став вимушеними переселенцями, зібрались у своїх містах і наказали сепаратистам забиратись, ті б не змогли поперти проти такої кількості народу. Звісно, тоді далеко не кожен обиватель усвідомлював, до чого може довести махання триколорами, однак зрештою це обернулось тисячами смертей, сотнями тисяч втікачів, зниженням життєвого рівня для мільйонів.

Сьогодні припиняються виплати на окупованих територіях. Якщо збереться хоча б 10-20% тих, хто найближчими місяцями помре від голоду чи браку медичної допомоги, то вийде немалий натовп. Звісно, виступати проти озброєних бандитів стрьомно, але навіть при найкривавішому розвитку подій смертей буде менше, ніж у випадку, коли населення повільно помиратиме поодинці. Втім, в деяких містах  на окупованих територіях голодні бунти вже почались, сподіватимемось, вони переростуть у щось масштабніше.  Хоча, значно ймовірнішим видаватиметься варіант, коли люди просто тихо вмиратимуть, замість виступити проти загрози.

Втім, така поведінка не є специфікою лише донбаських. Коли читаю спогади тих, хто пережив голодомор, вражає майже повна відсутність опору: здавалось би, люди, які втратили все, могли б принаймні з відчаю вночі підпалити сільраду чи вбити партійних активістів, хоча б за принципом "розстріляють, то хоч буде за що". Звісно, коли йдеться про традиційне село, зрозуміло, що рівень поінформованості, як і громадянської свідомості селян був дуже низьким і не дозволяв усвідомити масштаб того, що відбувається й спромогтися на ефективну протидію. Однак моторошно спостерігати, що схожа картина вимальовується і зараз, в добу інформаційних технологій, коли населення має принаймні закінчену середню освіту.
 
 
Irengloria
16 листопада 2014 @ 23:52
Якщо процес перейменування вулиць триватиме, було б непогано переіменувати проспект Возз'єднання на проспект Злуки :)
 
 
Irengloria
10 листопада 2014 @ 01:25
Кумедно, що ґуґлівська підказка при пошуку доказательство ще на півслові видає першим варіантом "доказательств что это россия нет" :-)
 
 
Irengloria
На сторінці Волонтерської сотні трапився запис про благодійну акцію в одному з київських дитсадків. На перший погляд справді зворушливо - дитсадок має купу своїх проблем, але батьки й вихователі все одно ладні пожертвувати гроші для АТО. Але відразу ж виникає наступна думка: це ми вже проходили. За радянських часів населення постійно тероризували кампаніями допомоги братнім державам, наприклад, Кубі, та й взагалі у вихованні культивувалась зневага до побуту; взірцева радянська людина мала без вагань жертвувати власним комфортом заради великих цілей. Результат добре відомий - безправність і злидні стали чимось самозрозумілим, причому без перспективи щось змінити: адже для цього слід принаймні усвідомити своє право на комфортне життя, тоді як в свідомості радянської людини ця думка всіляко придушувалась.

Якщо температура впала до нуля, а в якомусь дитячому садку не ввімкнули опалення - це ганьба для міста. Так, існують труднощі з опалювальним сезоном, можна зрозуміти, що цього року батареї будуть не дуже теплі, це проблема спільна для всієї країни. Однак все одно, в першу чергу слід забезпечувати теплом тих, хто цього найбільше потребує: дитячі садки, школи, лікарні. Власне, основною метою держави має бути благополуччя її громадян. Належне забезпечення комунальних послуг повинне стати не меншим пріоритетом, ніж забезпечення обороноздатності. Звісно, коли солдати мерзнуть в зоні АТО, суспільство повинне трохи затягти паски, але коли в дитсадку мерзнуть діти, а батьки й вихователі (з їхніми мізерними зарплатами) збирають гроші не на встановлення обігрівача чи бойлера, а солдатам - це сумнівний урок для дітей. Та тисяча гривень виявилась би значно ціннішою не для армії, а для дитсадка. Мирне життя - це, серед іншого, наявність гарячої води, теплі батареї, зрештою, зарплати вихователів, на які можна жити, а не виживати. Якби опалення не ввімкнули всьому місту, ще можна було б казати про спільні труднощі, але коли в багатьох будинках батареї вже теплі, справжній урок патріотизму полягав би в тому, щоб дітей, наприклад, вивели на пікет перед міськ- чи райдержадміністрацією із запитанням: коли в нашому дитсадку буде тепло? Або хоча б сили батьків і вихователів спрямували не на допомогу АТО, а на забезпечення нормальних умов своїм дітям. Коли дітей привчають мерзнути (а при цьому в місті вже ввімкнули опалення, причому не тільки пільговим категоріям), це не патріотизм, а ідіотизм: насправді їх готують захищати не стільки мирне, скільки злиденне життя. Краще б дітям показали наочний приклад боротьби за гідне життя, вирішивши проблеми їхнього дитсадка.
 
 
 
Irengloria
18 жовтня 2014 @ 13:53
Завтра в МВЦ на Лівобережній благодійний ярмарок "Коло життя" - непогана нагода обзавестись художньою дрібничкою і водночас допомогти добрій справі.
 
 
Irengloria
29 вересня 2014 @ 00:25
Якби у вересні минулого року, коли в Харкові розтрощили пам'ятну дошку Шевельову, хтось сказав, що через рік така ж доля спіткає пам'ятник Леніну, це пророцтво сприймалося б як політ обкуреної фантазії. Але насправді історія повчальна для обох сторін. Причому більшою мірою навіть не для вандалів, проти яких обернувся вандалізм після зміни влади, а для нашої сторони. Зрозуміло, що традиція ленінопаду, яка розпочалась під революційний шумок, докотилась і до Харкова. Але шкода, що за цей час, коли Україна офіційно заявила про європейський курс, дана традиція не набула цивілізованих форм. Якщо знесення київського пам'ятника ще можна було якось виправдати революційним запалом і нелегітимністю міськради, то зараз варто застосувати цивілізованіші методи. Інакше зміна влади означатиме хіба що зміну прапорів, під якими виступають вандали. Звісно, є суттєві відмінності як між постатями Шевельова й Леніна, так і між актами вандалізму: дошка Шевельова була розбита кількома вандалами, тоді як памятник Леніну на центральній площі прийшов зносити досить великий натовп. Але все одно, коли йдеться про відомий пам'ятник у півторамільйонному місті, його долю варто було вирішувати в інший спосіб.
 
 
Irengloria
17 вересня 2014 @ 19:15
Завдяки шановному muziker проект кліпу став реальністю!

Дивимось тут

Кому не подобається, треба було допомагати :)

І обіцяна пожертва у Ф.О.Н.Д. (перепрошую за якість, але в Приваті, схоже, закінчувалось чорнило і чеки друкували найменшим шрифтом)

Фото0615
 
 
Irengloria
11 вересня 2014 @ 17:17
У вестибюлі першого корпусу студенти збирали гроші на обмундирування добровольців, що вирушають в АТО. Хоч вуз досить мажорний, але стереотип вічно голодного студента, схоже, має відгук - акція називається "З'їж окупанта":
Фото0610

біля скриньки для грошей лежав зошит, куди записували побажання героям:
Фото0611
а кожному, хто кинув гроші, пропонували закусити окупантом:
Фото0612
Шкода тільки, що збирають за пару днів до авансу, коли більшість викладачів майже безгрішні в гіршому значенні цього слова (тобто, не без гріхів, а без грошей), а студенти ще не отримали стипендії.
 
 
Irengloria
Пісня В Чорне море кров Дніпром тече за останні кілька місяців знову стала злободенною. Однак пошук відеоілюстрацій до неї видає лише кліпи в історико-фольклорному стилі, тож було б непогано створити підбірку відео війни з рашистами.

Є два варіанти пісні, в довшому (понад 3 хв.) краща музична обробка, а в коротшому (близько 2 хв.) більше подобається останній куплет, до того ж вимагає менше відеоматеріалу. Я вирішила взяти за основу саме коротший варіант. На жаль, не маю жодного досвіду у створенні кліпів, так що потрібна така допомога:

По-перше, відгукніться, хто може із відеофрагментів зробити кліп і викласти його на ютубі. Бажано вказати свій досвід, щоб у випадку, якщо буде кілька охочих, за це взявся той, кому буде найлегше зробити ефективний відеоряд.

По-друге, прохання до всіх: продивіться 30 рядків пісні, і якщо вам спаде на думку невеличкий відеофрагмент (4-5 секунд), який би чудово підходив до якогось рядка, запропонуйте свій варіант. Нижче подаю текст пісні, розбитий на 30 фрагментів. Я намагалась до кожного з них підібрати ілюстрацію, але це не завжди вийшло вдало. Знаком оклику відмічені найбільш "провисаючі" фрагменти, однак звертайте увагу не лише на них - думаю, до більшості рядків можна підібрати краще відео. Для зручності бажано дотримуватись такої ж форми, як і в моєму записі: номер рядка - лінк на відеозапис - в дужках секундні рамки потрібного фрагменту. Розмір кожного фрагменту приблизно 4 секунди, але варто вказати трохи з запасом, до того ж якщо однотипні кадри тривають з десяток секунд (наприклад, рух колони танків), можна навести 10-20 секунд.

Пропоную висловлювати зауваження і доповнення до кінця тижня, і дуже сподіваюсь, що знайдеться доброволець, який в понеділок зможе звести колективні зусилля в цілісний кліп.

Тепер - перелік фрагментів

перелік фрагментівCollapse )

Висловлюйте свої пропозиції!